- звитяга
- [звиет’а/га]
-гие, д. і м. -т'а/з'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
звитяга — и, ж., уроч. 1) Перемога в бою, у війні. || Героїчний подвиг. 2) Досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів у чому небудь, наполегливою працею, демонструванням свого мистецтва і т. ін … Український тлумачний словник
звитяга — (найвище виявлення самовідданости, мужности), звитяжність, лицарство … Словник синонімів української мови
звитяга — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
1-я отдельная чехословацкая пехотная бригада — 1 я Чехословацкая отдельная пехотная бригада Чехословацкие солдаты в рядах РККА Годы существования 5 мая 1943 1945 Страна … Википедия
Алайбов — Алайбов, Виталий Васильевич Алайбов Виталий Васильевич Алайбов Віталій Васильович Председатель Одесской областной организации партии «Справедливость» c 2006 … Википедия
Алайбов, Виталий Васильевич — Алайбов Виталий Васильевич Алайбов Віталій Васильович Председатель Одесской областной организации партии «Справедливость» с 2006 … Википедия
перемога — 1) (повний успіх у бою, двобої), звитяга 2) перен. (позитивний наслідок праці, справи, змагання тощо), успіх, досягнення, удача, виграш, здобуток, талан, щастя, звершення, поступ; тріу[ю]мф (блискучий публічний успіх); рекорд (найвищий наслідок у … Словник синонімів української мови
звитяжство — звитяжство, звитязтво перемога, звитяга … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
звитязтво — звитяжство, звитязтво перемога, звитяга … Зведений словник застарілих та маловживаних слів